ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРИСВЯТНОГО НАПИСУ ЖЕРЦІВ-ЛЕОКРАТИДІВ З ОЛЬВІЇ
Ключові слова:
Ольвія, просопографія, присвятні написи, реконструкціяАнотація
На основі допоміжної історичної дісципліни – просопографії, виконано ре-
конструкцію і подано історичну інтерпретацію двох ольвійських лапідарних
написів: присвячення жерців-Леократидів (НО 168) та надгробного напису (IOSPE
I2 219).
Посилання
Книпович Т.Н. Население Ольвии в VI-I вв. до н. э. / Т.Н. Книпович // Ольвия и Нижнее Побужье в античную эпоху. –
М. – Л.: Мзд-во АН СССР, 1956. – С. 119-153; Белецкий А.А. О собственных именах в новонайденных ольвийских
надписях / А.А. Белецкий // СА. – 1958. – Т. 28. – С.7 2-82; В.В. Крапівіна. Про етнічний склад населення Ольвії в перші
століття нової ери / В.В. Крапівіна // Археологія. – № 2. – 1994. – С. 123-129; Крыжицкий С.Д., Русяева А.С, Крапивина
В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье /
С.Д. Крыжицкий, А.С. Русяева, В.В. Крапивина, Н.А. Лейпунская, М.В. Скржинская, В.А. Анохин. – К.: Ин-т археологи
НАН Украины, 1999. – С. 397 и др.; Cojokaru V. Populatia zonei Nordice si Nord-Vestice a Pontului Euxin in secolele VI-I a.
chr. pe baza izvoarelor epigrafice / V. Cojokaru. – Iasi: Editura Universitatii «Alexandru Ioan Cuza», 2004. – 630 С.
Родове ототожнення, безумовно, тільки шляхетних родів, які залишили свої імена у лапідарних надписах, можливе на
основі репрезентатівності матеріалів, що на цей час у певній мірі досягнуто.
Карышковский П.О. Новые ольвийские посвящения первых веков нашей эры / П.О. Карышковский // ВДИ. – 1993. –
№ 1. – С. 73-95; Ivantchik A. et Krapivina V. Nouvelles donn?es sur le colle?ge des agoranomes d’Olbia ? l’?poque romaine /
А.Ivantchik et V.Krapivina // Une coin? Pontique.-Bordeaux. – 2007. – P. 111-123.
Белецкий А.А. Греческие надписи Ольвии из раскопок 1950-1967 гг., хранящиеся в Киеве / А.А. Белецкий // Ольвия. – К.:
Наук. думка. – 1975. – С. 111.
Виноградов Ю.Г. Политическая история ольвийского полиса VII-I вв. до н. э. / Ю.Г. Виноградов. – М.: Наука, 1989. –
С. 149.
Там же. – С. 155.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита Ольвии IV-I вв. до н. э. / Н.И. Николаев. – Николаев: Шамрай, 2008. –
С. 50-56.
Русяева А.С. Религия и культы античной Ольвии / А.С. Русяева. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 59.
Белецкий А.А. Греческие надписи Ольвии из раскопок 1950-1967 гг… – С. 111.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита … – С. 201.
Там же. – С. 54.
Древнейший теменос Ольвии Понтийской: Коллектив авторов. – Симферополь, 2006. – С. 123.
Можлива якась неточність у передачі патроніма Φ̣ιλ[οξέ]̣νου, який на малюнку читається ніби як Φ̣ιλ[ονί]κ̣ου. Перевага
віддається думці А.С. Русяєвої.
Загалом імовірно, що епонім 329+2 р. до н. е. Καλλίνικος Φ̣ιλοξένου, з огляду на хронологічні, історичні відповідності та
«родинні» традиції, є братом знаменитого Калліника Евксенова, якому присвячений декрет IOSPE I2 25 +31
Стемми Каллиніків та Аристокритидів-Сократидів репрезентативно представлені в каталозі IOSPE I2 201 / Див:
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 70-74.
Епонім 355 р. до н. е. в період видання присвяти НО 168 у 20-і рр. ІV ст. до н. е., безумовно, вже був старою людиною.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 226-227.
IOSPE I2 76.
Белецкий А.А. Греческие надписи… – С. 111.
IOSPE I2 32.
IOSPE I2 201.
Καθηγήτορος відноситься до більш пізнього декрету на честь Протогена (IOSPE I2 32) і є назвою однієї з веж Ольвії.
Русяева А.С. Религия и культы... – С. 196; Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 143-154.
Аналогічная ситуація відзначалася для III ст. до н. е.; збігається порядок чергування епоніматів Леократидів-
Евресибіадів та Діонісіїв, при цьому відомо про їх участь в одному олігархічному клані. Пов’язано це чергування,
ймовірно, з лобіюванням інтересів своїх родичів / Див: Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 217.
Не виключається, але менш вірогідний його родич з патронімом Άντιμήστορος.
Снытко И.А., Николаев Н.И. О культе Аполлона на хоре Ольвии / И.А. Снытко, Н.И. Николаев // Проблемы истории и
археологии Украины: Материалы VI Международной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения академика
В.П. Бизескула. – Харьков. – ООО «НТМТ». – 2008. – С.44.
Снытко И.А. Посвятительное граффито с поселения Сиверсов Маяк-1 на Бугском лимане / И.А. Снытко // ВДИ. – 1991. –
№ 4. – С. 66-70
Виноградов Ю.Г. О методике обработки эпиграфических памятников (по ольвийским материалам) / Ю.Г. Виноградов //
Методика изучения древнейших источников по истории народов СССР. – М.: Наука, 1978. – С. 59.
В збірці НО (С. 117) в транскрипції третього рядка лівої колонки пам’ятника НО168 є помилка ... νος; на камені ясно
читається ... υος.
30.Посилання А. О. Білецького на ольвійських напис перших століть н. е. ΙΟSPE I2 94 не відповідає дійсності;фактично,
згадуваний ним патронім Θάγυος, зафіксований в написі Боспору (CIRB 911).
Приклади: Λυσίστρατος Πόλυος (Ionia Smyrna 33); […]όδωρος, τού Κίδυος (Ionia Teos 79); Άριστίωνος τού Φέλυος (Delos ID
. Херсонського надгорбіе (IΟSPE I2 522): Ψυχή Βίθυος. Для Ольвії перших століть н. е. у посвяченні (АЛЕ 52) ім’я
Σιαυος Αργουαναγου. Докладний перелік імен виходить за рамки публікації, крім того, ця інформація реально нічого не
дає для інтерпретації пам’ятника.
Виноградов Ю.Г., Карышковский П.О. Ольвийский декрет Каноба о деньгах и стоимость драгоценных металлов на
Понте в IV в. до н.э. / Ю.Г. Виноградов, П.О. Карышковский // ВДИ. – 1976. – № 4. – С. 24-27.
IOSPE I2 226.
Ionia Miletos 471.
Crete 0130- …ξείνοισι ποθεινοτάτην….; Thessaly, GVIThess, 40- …έτ[άροισι ποθητό]ς...
Козуб Ю.И., Белецкий А.А. Стихотворная эпитафия Эпикрата из Ольвии / Ю.И. Козуб, А.А. Белецкий // ВДИ. – 1977. –
№ 1. – С. 171-175.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 91-96, 163-168; Ніколаєв М.І. Математична модель каталогу
жерців – епонімів Ольвії / М.І. Ніколаєв // Чорноморський державний університет ім. Петра Могили. – Наукові праці.
Серія «Історичні науки». Т. 100. Вип. 87. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 154-158.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 225.
Фролова Н.А., Абрамзон М.Г. Монеты Ольвии в собрании Государственного исторического музея. Каталог /
Н.А. Фролова, М.Г. Абрамзон. – М.: РОССПЭН, 2005. – С. 83, монета № 699.
Віднесення магістрату Агатарха до роду Агатинів виконано на основі співзвучності імен Агатин і Агатарх, а також
участі в магістратурі якогось Антіместора – представника роду Агатинів.
Рубан В.В. Магістратура агораномів в Ольвії / В.В. Рубан // Археологія. – 1982. – № 39. – С. 30-40.
Карышковский П.О. Монеты Ольвии / П.О. Карышковский. – К: Наук. думка. – 1988. – С. 81. Табл. 4. № 79.
Виноградов Ю.Г. Политическая история... – С.215.
НО 28+ 29+123 + IOSPE Ι2 240.
Анохин В.А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья / В.А. Анохин. – К.: Наук. думка. – 1989. –
С. 41.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 94.
Виноградов Ю.Г. Политическая история... – С. 149.
Карышковский П.О. Ольвийские мольпы / П.О.Карышковский // ВДИ. – 1978. – № 2. – С. 88.
Николаев Н.И. Политическая и культовая элита... – С. 50-70.
Белецкий А.А. Греческая надпись на базе статуи из Ольвии / А.А. Белецкий // ВДИ. – 1955. – № 2. – С. 185.
